Без/з Меріт

    Думаю, кожен переосмислював свою цінність, задумувався над своєю важливістю, перевіряв рідних на небайдужість. В таких випадках в хід йдуть прості бажання людини бути потрібною. Так просто. Бути потрібною комусь безумовно. 

    Саме цього і хоче Меріт. Саме через те, що вона не відчуває себе цінною, вона озлоблена на весь світ. Меріт дратує її сім'я з їхніми причудами і таємницями. Вона має дуже напружені стосунки з братом і сестрою. Дівчина давно втратила близький контакт з рідними і здається, що вже немає можливості це змінити, оскільки всі зациклені на своїх проблемах. 

    Однак, одного дня вона зустрічає хлопця (досить стандартний хід подій в підлітковій літературі) і здається, що все вже налагодиться, однак це не стається... З того моменту і закручується вир подій. Назовні випливають всі секрети та брехні її сім'ї. Здається, що всі ненавидять Меріт за її відвертість і впертий характер. Однак самій дівчині видається, що всім байдуже на те, чи вона буде жити чи ні. Вона вирішує, що без Меріт всім буде краще. Тому вона вирішує закінчити життям самогубством. Але перед тим вважає за необхідне сказати всім правду. Правду про кожного з членів сім'ї. 


    Спершу сюжет видається трохи банальним, але Коллін Гувер і її манера письма вміють заінтригувати. Мені сподобалося як зав'язувалися стосунки між Меріт і Саганом, як описано те, що проблема всіх речей в несказаному. 

    В книзі підняті питання підліткової депресії, неоднозначних стосунків в подружжі, відчуженості сестер-близнючок. Багато уваги звернено на переживання підлітків за свою репутацію та майбутні любовні стосунки. 

    Однак все таки, найгостріше тут стоїть питання депресії та її виявлення... Авторка вкотре нагадує читачеві, що всі ми різні. І це наша перевага...

    "Я лиш намагаюся сказати ось таке: якщо з двома людьми станеться те саме, не обов'язково вони переживатимуть це однаково. Ми звикли до стресу різних рівнів. Мабуть, через свою сім'ю ти хвилювалася так само, як я часом хвилююся через свою, хоча це зовсім різні рівні стресу. Утім, через це ти не стала слабшою. І не стала падлюкою. Ми просто різні люди, які пережили різний досвід...Мене дратує те, що часом люди намагаються переконати інших у тому, що їхній гнів або хвилювання нічого не означають, позаяк у світі є люди, яким набагато гірше. Це все фігня. Твої емоції та думки важливі, Меріт. Не дозволяй нікому заперечувати це. Адже лише ти їх відчуваєш."
     
    Книга сподобалась на 5+ і я залюбки буду її рекомендувати іншим для легкого літнього читання. Вже чекаю від видавництва "Віват" нових перекладів книг Коллін Гувер. 




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Маленькі жінки» Луїза Мей Олкот

Про різне. Січень 2018 рік

"У любові багато імен" Ян Твардовський