Про різне. Січень 2018 рік

Наша пам′ять дуже ненадійна річ. Деколи ми можемо дуже чітко пам′ятати всі події, слова та вчинки, а інколи - лише емоції, що їх супроводжували. З метою запам′ятати якнайбільше з прожитого/прочитаного/переглянутого/відчутого хочеться вести цей блог. Щоби пам′ятати моменти. 

Книги місяця.

Найперше, чим би хотілось відзначити січень 2018 р., це можливістю багато читати (порівняно з попередніми місяцями). В різдвяний час хотілося читати лише щось атмосферне, тепле. Найбільше мені припали до душі твори Луїзи Мей Олкот (про «Маленьких жінок» я вже згадувала в попередньому пості) та Надійки Гербіш.

З творами Надійки Гербіш я познайомилася вперше. «Теплі історії до кави» − саме те, що потрібно в зимові вечори, коли так хочеться тепла і світла. Але щоразу задавала собі питання: «Чому ця книга така «солодка»?» Напевно, цьому сприяє особлива атмосфера та щасливі кінцівки кожної історії, де всі герої в результаті стають щасливими і опиняються в своїх затишних домівках з рідними людьми. Саме тому в мене виникло відчуття, що оповідання надто нереальні. Однак, можливо, це і добре. Бо по-іншому, вони не були б такими «теплими».

«Дороговкази, радіо і дощ» −  книга, в якій багато життя. Вона реальна −  в ній є проблеми, сумніви, роздуми, переживання, однак вони всі наскрізь просякнуті світлом. У своїх книгах Надія Гербіш  пише про надію (думаю, не я вперше це помітила) і її книги надихають на працю і духовний розвиток.

«15 дієвідмін радості» - це новий погляд на звичні біблійні історії. Завдяки інтерпретації авторки біблійні герої стають для нас ближчими і зрозумілішими. Мене тішить, що письменниця відкрито каже про свою віру і не боїться про це писати.

«Маленькі жінки» стали чимось особливим для мене. Цю історію хочеться перечитувати знову і знову, намагаючись відчути її, помітити ще більше деталей.

Фільми місяця.

«Щоденник Бріджит Джонс» (2001 р., Велика Британія) - потішний фільм якраз під новорічні свята. Чудова мотивація до змін.

«Сісі прекрасна імператриця» (2009 р., Німеччина, Італія, Австрія) – фільм, про сильну жінку, яка вміла не лише володіти серцем коханого чоловіка, але й правити цілою країною.

«Маленькі жінки» (1994 р., США) – трішки не те, що книга, але в загальному передає атмосферу твору Луїзи Мей Олкот.

«Сніданок у Тіффані» (1961 р., США) – фільм, з неймовірно красивою та талановитою Одрі Хепберн. Голлі Голайтлі – на перший погляд легковажна дівчина, яка насправді вважає себе, як і свого безіменного кота, загубленою у великому світі  і просто хоче затишку як у магазині прикрас "Тіффані".

«Р.К.» (2014 р., Індія) – фільм, що в жартівливому тоні підіймає питання співжиття різних релігій на нашій маленькій планеті. Герой, який потрапляє на Землю з іншої планети, наївно намагається зрозуміти суть світових релігій і випробувати їх на собі. 

Стравою місяця стали пиріжки з грибами. Це перший досвід з готуванням грибів, що було немалим стресом. Однак, смак і вигляд  – неймовірний. 

Напоєм місяця була кава «Раф бейліз» в одній з улюблених кав’ярень у Львові. Мрію приготувати її вдома.

Моральним задоволенням став похід в театр ім. Марії Заньковецької  на виставу «Різдвяна ніч» (за М.Гоголем). разом з родиною. Кумедна вистава принесла багато насолоди і додала трішки різдвяного настрою.

Потіхою місяця були тихі і ліниві вечори з близькими, нудьгування в затишному ліжку, щоденне споглядання нічного Львова, від якого так і віяло новорічним настроєм.

Важливий досвід – керування своїми фінансами. Цю справу планую зробити звичною практикою.